Відкриття величезного резервуара з водою пояснює загадкові повільні землетруси в Новій Зеландії, вважають геологи.
Дослідники виявили гігантський «резервуар», заповнений вод в осадових породах біля узбережжя Нової Зеландії. Порожнина, розташована в 3 км під дном океану, може гасити сильні землетруси і сприяти формуванню повільних, характерних для цього регіону.
Область, в якій дослідники виявили воду, є частиною великого вулканічно активного регіону — плато Хікурангі. Воно утворилося 125 млн років тому, коли гігантський шлейф лави прорвався на поверхню землі в Тихому океані. Ця подія була одним з найбільших відомих вивержень вулканів на землі і тривала кілька мільйонів років.
Дослідники використовували сейсмічне сканування, щоб побудувати тривимірну карту стародавнього вулканічного плато. Аналіз показав, товсті шаруваті відкладення, що оточують поховані вулкани. Лабораторні експерименти зі зразками ядра вулканічної породи виявили, що вода становить майже половину її об’єму.
Вчені вважають, що мілководдя, де відбувалися виверження, перетворило деякі вулкани в пористу породу, яка зберегла воду. Згодом скеля і її уламки перетворилися в глину, яка утримує в собі ще більше води.
Вчені вважають, що тиск підземних вод може бути ключовим фактором у створенні умов, які знімають тектонічне напруження за допомогою повільних землетрусів. У новозеландському розломі перетворені вулканічні породи (нині глини) несуть вниз великі обсяги води, виступаючи в ролі «мастила» для тектонічних плит.
Землетруси відбуваються під час зсуву плит земної кори вздовж тектонічного розлому. Крім “класичних” геологи визначають “повільні землетруси” або події повільного ковзання. Під час такої сейсмічної активності той же процес ковзання плит відбувається не в результаті швидкого ривка, а в наслідок тривалого процесу розтягнутого на місяці або роки.